проявник

проявник
-а, ч., фот.
Водяний розчин хімічних речовин, що їх застосовують у фотографії та кіновиробництві для перетворення прихованого зображення на плівці, пластинці, папері і т. ін. на видиме.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Поможем написать реферат

Смотреть что такое "проявник" в других словарях:

  • проявник — іменник чоловічого роду …   Орфографічний словник української мови

  • амідол — у, ч. Органічна сполука, що її застосовують у фотографії як проявник …   Український тлумачний словник

  • гідрохінон — у, ч. Багатоатомний фенол; застосовують у фотографії (проявник) …   Український тлумачний словник

  • метол — у, ч. Білий дрібнокристалічний порошок, що добре розчиняється у воді; застосовується у фотографії як проявник …   Український тлумачний словник

  • парафенілендіамін — у, ч. Безбарвні кристали; використовується як проявник у чорно білій фотографії …   Український тлумачний словник

  • пірогалол — у, ч. Органічна сполука, безбарвні кристали; отруйний; застосовують для визначення кисню в газовому аналізі, у фотографії – як проявник …   Український тлумачний словник

  • пірокатехін — у, ч. Органічна речовина, двоатомний фенол; застосовується у фотографії як проявник …   Український тлумачний словник

  • фенідон — у, ч. Пластинчасті або голчасті кристали; застосовується як проявник у фотографії …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»